Усім слов'янам, які жили, живуть і житимуть після нас
Моя душа у паростку травини, Моя душа у пригоршні землі. Живе у тілі кожної людини Душа слов'янська, як зерно в ріллі.
Вона пала у будні і у свято, Пала вогнем, неначе сто комет! Єднання душ пліч-о-пліч, брат за брата - Це наше щастя, це народу злет!..
В клітині кожній молодого тіла Бурлить, мов лава, праслов'янська кров! Це білокрила Доля так схотіла, Й Господня обернулася любов...
Мені ж любові більшої не треба, Ніж тої, що спустилася з небес, Бо це земля інида і венеда, Бо тут стоїть прадавній Херсонес.
Були колись паннонці і морави - Брати для нас, але вони пішли... Тепер же там чужі лягають трави, Чужих річок там води потекли...
Де Нестор записав безсмертну "Повість...", Де книги Ярослава-мудреця, Там весь наш рай, слов'янська наша гордість і єдність, що заповнює серця.
І там, де Псел, і там, де Жовті Води, Слов'яни-предки крізь століття дим Лишили в спадок нам свої ізводи, Щоб ми дали їх правнукам своїм.
Священні землі з Волги до Дунаю, Від Вісли і до вічної Десни - Свята земля! Слов'янський милий краю, Тебе у серці я своїм тримаю Усе життя, від першої весни...
"Священні землі з Волги до Дунаю, Від Вісли і до вічної Десни - Свята земля! Слов'янський милий краю, Тебе у серці я своїм тримаю Усе життя, від першої весни..." БРАВО!!!))))))
Я люблю історію. Усвідомлення помилок минулого, справ наших предків допомагає жити нам - сучасним людям... Не можна жити минулим, але потрібно його пам'ятати...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
