Закарпатська зима, закарпатська зима!
Снігом стукаєш в шибку мою не дарма,
Я, любенька, давно виглядаю тебе,
Хоч крізь хмари і сонечко в небі рябе,
Хоч і місяць тьмяний через щільний туман –
Закарпатська зима, я люблю твій оман.
Виноградники в інеї втомлено сплять,
Смерекові гаї вечорами шумлять.
Сивий замок всі брами свої опустив
І вдивляється в сивий низький небосхил
Де таємні коханці, мов тіні в імлі,
Просковзають, ніде не торкнувшись землі.
Закарпатська зима, біле личко
твоє
На світанку рожевим і ніжним
стає,
Закарпатська зима, сині вічки
твої
Мою душу уносять в далекі краї.
Закарпатська зима, я люблю твій
оман,
Ти серденько моє позбавляєш всіх
ран.
12.01.2013
|