А сніг летить, притрушує дороги, вкриває холодом утрачені літа. Ховає все і радості й тривоги і обіймає душу юна самота. А сніг іде печалями морозу і синьоока даль втікає ,що є сил. Життя свою диктує мені прозу і каменем висить сердитий небосхил. А сніг в лице перчатку чорну кида, приймаю виклик твій ,безжалісна зима. Потонеш в моїм серці "атлантидо" про тебе скажуть,що була,та вже нема. А сніг летить ,пора йому настала, єство у радості,звитяжно прокричить: ––Моя любов,в мені ти зазвучала і щастя подарила нескінченну мить.
Дякую друже Василю,володарю сьогоднішнього дня.Зі святом шановний.Побажаю я тобі наснаги й за здоров"я вип"ю браги
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
