Придумала якось собі: Любов з рожевих пелюсків, Солодкий присмак на губах, Від нереальних почуттів.
Приснився чудодійний сон: Кохання- гармонійний спів, Що буде дзвінко , як мільйон Птахів , звучати навесні.
Навіяння прийшло мені, З невіданих світів, Що пристрасті п'янкі- Не від тілесних , людських втіх.
Намріялись нові думки: Твої слова, як ті струмки, Лелійно линуть від душі... Та тільки голі , мрії ці.
|