Тихий вечір на землю лягає, Матіола цвіте під вікном, Моє серце щемить,завмирає, Наповняючись ніжним теплом. У садку соловейко співає Свою пісню про щастя й добро, Вся природа навкруг завмирає Від чудового співу його. Кущ калини в вікно заглядає, Звеселяючи душу мою, Краще в світі нічого немає За Вкраїну мою дорогу! Україно - земля чарівна, Неповторна красуне моя, Ти немов синьоока царівна, Як безмежно люблю тебе я!
Друзі.мої,спасибі за те,що прочитали мій вірш.Вам натхнення та успіхів!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.