Чи знаєш, що ото за біль, коли немов туге мотуззя впивається у тіло (душу)? А маєш, бо ми всі такі, ув'язнені у світорусі...
Якщо не спалить тиші зній, то роздере крикливий вибух! Болить "зроби", болить "не смій"... І плач на похороні мрій заллє собою смерті кригу, але не подолає, ні. Чи станеться вона водою? Тоді... Тоді не буде болю...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
1
