Я шашку знову відчищаю, а чуб мокрiе та блищить, В грудях аж серце закипає, в полоні ворог аж визжить. На Сiчь я їду з полоненим, на Сiчь везу я до Суда, Не був він навіть браконьєром, гнобив Вкраїну й козака. Ми за законом лиш караем, як Гетьман-Батько нам велів, Батьків ми наших поважаем i рідну неньку, матерів. Я осідлаю вороного, Та до Москви та до Царя, Обороняв коли в негоді мою та неньку від ляха.
Подія за подiею вiрш про героя, який вбачав в честі відстоювати гідність своеi країнi, iшовши на Сiч взяв полоненого аби взяли до реестру, iнша частина щодо Царя, взято з iсторii коли Московський князь оголосив вийну Польщi в перiод Визвольної Війни Богдана Хмельницького.
Сьогодні одна людина, поет,такий "борець" думала, сказав про таку тематику, ця тема мені більше не цікава. НЕ ЦІКАВА! УЯВІТЬ. Я ніколи не думала, що для нас це може бути цікавим -нецікавим... Можна втомитись... І то не можна. Права немає наце українець. То певне, тепер, після розмови варто написати Вашому ЛГ - вольному воля))
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
