"... чи ті кості білі всюди..."

«…чи ті кості білі всюди,

чи блакитна кров проллється,

як пробити пану груди…»

                (Леся Українка)

Не чекайте, браття,

доки рак засвище,

доки в нашій хаті

стане кладовище!

Не чекайте, хлопці,

вороння над нами,-

йдіть до пана в гості

з гострими вилами.

Йдіть до пана в хату,

у високий палац,-

там грошей багато,

ним украдених в нас.

Розпитайте пана

та його панянку,

чом життя погане

в бідної селянки.

Розпитайте любо

в малих паненяток

чи не впав із дуба

їм в палац достаток?.

Чи не впало з неба

дармове багатство?

Може так і треба,

до вічного царства?...

«..Може все то те

нехай так і буде?

Так сміються ж з України

стороннії люди!…» 

                Т.Г.Шевченко

Не питайте в панів

сорому та честі,-

 їхній рід  озвірів

 на крові та смерті.

Поцілуйте  пана,

вилами в печінку

та біленьку пані

тім*ям об долівку.

Кров блакитну й білі кості

в пана пошукайте,-

Не чекайте більше хлопці.

Хлопці,- не зівайте!

«…Се ж остання війна!Се до бою

чоловіцтво зі звіром стає,

се поборює воля неволю,

«Царство боже» на землю зійде!»

                           І.Я.Франко.

 Розірвемо духовні кайдани

і  гріховну свою  звільним  суть,

 вкажем  силою, а не «майданом»

«де макари телята пасуть».