Зі смертю не страшний твій бій, Хоч полум’ям горить багаття. В душі розкладений твій гнів Стікає кров’ю по зап’ястю. У вухах вже дзвенить прибій, І сипле небо срібні сльози. “У бій, у бій!” – кричить з імли Твій ворог, і радіють грози, Що позбиралися у тьмі І закривають богам очі, Щоб не страшними були ночі, Де б’ється смерть з твоїм життям. І мука голос розриває, Що сплетений був у слова. “Вперед, щоб день настав скоріше, Щоб ніч зі смертю геть пішла…” Та обриває вічність строфи. І, де була, там знов імла.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
