Мандоліна

Мандоліна

(Давня подруга)

Моя мандоліно, сестриця рідненька, 

Я рідко тебе обіймаю. Даруй!

Давай побесідуємо ми тихенько…

Биття мого серця ти  ритми відчуй!

Поруч з тобою зовсім близенько

Биття мого серця ти ритми відчуй.

Як тільки тебе  прикладу я до серця,

Торкнуся до струн і натисну лади -

Мелодія ніжна  повільно поллється, 

Мов чистоджерельної струмінь води.

Тихо поллється, ніжно поллється, 

Мов чистоджерельної струмінь води.

Розкаже вона, про червону калину,

Яка біля хати росла і цвіла.

Вона розповість про чарівну дівчину,

Яка в тій хатині щаслива була.

Гарну дівчину, милу дівчину,

Яка в тій хатині щаслива була.

Розкаже, як двоє стояли на ґанку,

Згадає про тиху і зоряну ніч -

Під тою калиною, аж до світанку,

Струмочком дзюрчала там пристрасна річ.

Аж до світанку, так, до світанку,

Струмочком дзюрчала там пристрасна річ.

Моя мандоліно, сестриця рідненька,

Я Богові вдячний, що ти в мене є,

Що радуєш, тішиш зболіле серденько,

Життя прикрашаєш нелегке  моє!

Тішиш серденько, сестро рідненька,

Життя прикрашаєш нелегке моє!

У мене – мандоліна, а в когось – «моя ти гітаро»?

08.02.2013р. Пилип  Тихий