Каже мама якось батьку: - Що робить, Степане? Нині бачила у кухні ніби таракана. Хату всю перевернула, речі всі до купи. Певно, нині ж або завтра олівець їм купим. Петрик це почув маленький, враз підбіг до тата: - Нащо ще один олівчик? В мене ж їх багато. Хочеш всі тобі принесу. Кольорові, різні. Мамі смішно: - Це ми купим тараканам, звісно. Той зробив великі очі: - Що ти кажеш, мамо? Навіть це вони уміють? Як і я, так само? Що ж ти , синку, здивувався? – каже Петі мати. - Я ж не знав, що таракани вміють малювати.
П.Выкторе,дуже гарна,смышна гумореска.У Вас добре виходить!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
