Ти
не відводила ночами
Перестороги
від гультяк.
Тобі
набати не звучали
Перед
прикметами звитяг.
Крізь
усесвітні заметілі
Брела,
мов покритка, в туман
У
чорні дні, у чорнім тілі,
У
чорнім плетиві оман.
О
несповідана княгине
Всіх
сподівань, скажи, чому
Твій
гетьманат і досі гине,
А
ти поклони б'єш
йому?
|