До України

Ти не відводила ночами

Перестороги від гультяк.

Тобі набати не звучали

Перед прикметами звитяг.

Крізь усесвітні заметілі

Брела, мов покритка, в туман

У чорні дні, у чорнім тілі,

У чорнім плетиві оман.

О несповідана княгине

Всіх сподівань, скажи, чому

Твій гетьманат і досі гине,

А ти поклони б'єш йому?