Пересторога

    Пересторога.

Зоря

Зійшла на небесах,

Пора

Перетирає все на прах

В жорнАх

І, світ  в поетових очах

зачах.

Летять до вирію птахи.

Жнива.

Вже скоро осінь, і шляхи,-

Моква.

Впадуть за осінню сніги,-

Зима.

Спливають дні, немов вода.

Журба.

Дає нам кожному хреста

Карма.

Свої ж ми губимо літа

Дарма.

Вуаль

Ховає в сутінки печаль,

А жаль

Нам ятрить серце зазвичай.

Прощай,

І зла в душі не залишай…