Мої остались в серці переливи,
Коли припливи покидають берег.
Але в душі я відчуваю зливи,
І від любові все повніше келих.
Твоє кохання чутно до нестями,
Твої уста шепочуть дивні речі.
І сонце заграває промінцями,
І ангели живуть у синім небі.
Тебе кохаю поглядом я ніжно,
І очі я цілую спозарання.
І ти у серці запалила світло,
Ця подорож в кохання не
остання...
|