Храм у душі –
Ото справдешній
Храм…
Фальшивої не
знає позолоти…
Тут вільно найщирішим молитвам
У час важкий
вселенської скорботи…
… Далекий він
від брязкання монет,
Від суєти
кар’єрного зростання,
Корисливих позбавлений тенет…
В нім тиша…
поклоніння… покаяння… … О як давно цей
храм чекає нас!
( Не дай Бог,
раптом втомиться чекати…)
Тут світиться
живий іконостас
Очима Бога й
Божого Дитяти…
|