Стою на пагорбі у затінку беріз...
Стою на пагорбі у затінку беріз. Траву теплом зігріло сонце в лузі. А поза лугом шумом листя ліс Перекликається із усіма в окрузі. А ти збираєш квіти польові, Смієшся і на мене поглядаєш. Думки заплутав вітер в голові. І ти за квітами лице своє ховаєш. Хороше літо, й настрій… Золоті Стоять деньки – і духмяніють квіти. І ми з тобою знову молоді, Хоча уже й повиростали діти.
Додав: inkulinets (25.06.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1548 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.