На розпутті двох доріг
На розпутті двох доріг – Сніг… У пропасниці моїй – Жар. Ти на дно моїх очей Ліг, Залишивши висоту Хмар. Не отруєна твоя Кров Божевіллями моїх Сліз. Я питаю у планет Знов Як знайти мені Земну Вісь… Як знайти мені отой Край, Де змогла б не існувать. Жить! Ти – мій тихий золотий Рай. Я твоя непоказна Мить.
Додав: Яна (27.06.2013)
| Автор: © Яна Сілецька-Васильєва
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1389 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА