Про
рай земний
червоно вишні
цвітуть запаморочливо пахнуть липи
червневе сонце
пече кружляють помисли як джмелі
і так беззахисно
тут у цьому просторі в цьому світі
де на брудні
торговища вже виставляються мрії й жалі
де топчуть рідне
святе і причащаються всі привселюдно
де напоказ
виставляють свого цинізму червиву суть
де залишатись
собою і так важливо і надто трудно
а ще стриножити
хочуть а ще кайдани міцні кують
моя ти душе
ранима не зізнавайся про це нікому
ховай від світу
лихого і почуття і нестримні плачі
на цій планеті є
справжнім хіба що затишок рідного дому
і незрадлива
молитва …над краєм космосу…при свічі
а чи почують
тебе то за життя ще не чули нікого
не обійди свою
долю молися пиши волай
червневе сонце
пече заблудле слово шукає Бога червоно вишні цвітуть черлено плаче земний наш рай
|