Нема рідніше того краю, Де соловей пісень співає, У лузі розквіта калина, Струнка берізка, мов дівчина. Там в"ється змійка-річковиця, Там стежка приведе напиться Із надр цілющої водиці, Вона мені щоночі сниться. Тут найсолодший мед у світі І зорі...так ніде не світять. Тут сенс життя, коріння роду І я донька свого народу.
Тема, яка вже пишеться сотні разів.Та і використання калини і солов'я у віршах, теж повторюється сотні разів.....Хоча, вірш написаний особистими чуттєвими емоціями...
Ірино, тема й справді написана багатьма поетами, адже соловей і калина- це наші, українські символи.У цьому вірші я не ставила собі за мету написати щось новеньке.Просто описала рідне село, де я виросла і там справді є і калина, і берізка , і, звичайно, кожного року прилітає соловейко.Рада, що ви відчули настрій написаного, бо я справді дуже люблю своє село.Дякую, що пишите те, що думаєте.Для мене це важливо.Заходьте, буду рада.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!