Вночі лисичка захотіла їсти
І вирішила у курник залізти.
Швиденько до села вона побігла.
І на подвір'я хутко так забігла.
А там собака величезна спала.
Прокинулася, й гавкати почала.
А господар вийшовши тут же з хати
І на лисичку він почав кричати.
Вона швиденько вибігла з подвір'я.
Не бачити їй з цього півня пір'я.
Мрія в неї нині вже не збУлася,
Й голодною до лісу повернулася.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди