На ту планету
І раптом сонце навпіл розірвалось!.. Згоріло небо, закипіла твердь. Із Потойбіччя душі повертались На ту планету, де померла… смерть. Вона лежала тиха і потворна. І мертве тіло пахло полином. Її обличчя обгоріло-чорне Якась душа прикрила полотном. Із пекла йшли… Ледь ноги волочили, Ховали очі, вицвілі слізьми. Із раю йшли… у Богові спочилі, Покірні душі, що були людьми. Страшний кінець. Ніякої скорботи. А на Землі - невпинна коловерть.. Де взяти людям крила для польоту На ту планету, де померла смерть?!..
Додав: Яна (30.06.2013)
| Автор: © Яна Сілецька-Васильєва
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1328 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА