Частина 1
Молитовно складені руки … я молюся на природі. Ні , я не молюся природі,
природа не ідол , щоб на неї молитися, просто природні чари такі приємні що
хочеться деколи бути тут самотою…
Ви вслухалися в дерева ? Ні … Що …
шкода , бо не відчуаєте як дерево молиться Богові, що ? Ви думаєте я здурів ,
чи зїхав з глузду ? Але , ні , так як молиться дерево , ми ще не навчилися
молитися. Дарма що дика лісова яблуня дає незвикло кислі , плоди , які
перекривляють рот , коли вкусиш їх , але це Бог створив , і яблуня дякує своїми
плодами Богові за це що вона може подарувати заблуканому в глибокому , темному
і страшному лісі , подорожньому , стомленій від пошуків людині , хоч кислий ,
але свій щирий плід, своє творіння. А як моляться ялини , вони скільки
забирають в себе вуглекислого газу , різних нечистот, а натомість скільки
виділяють кисню, щоб дихали люди, звірі …
Ви вслухалися як моляться трави ?
Як їх заколисує вітер , а вони в усій своїй схвильованості , в кожній своїй
травинці , ніби кажуть , ми все віддаємо , різноманіття ліків , різноманіття
запахів, ми є кормом для комах , ми є прихистком і їжею для тварин , бо нас так
створив Творець , і віддаючи себе іншим , ми продовжуємо життя , робимо його
різноманітним , даємо для світу все що маємо , в своїй красі … І навіть
жаливуха кропива , і та має свої лікарські здібності, і та є потрібною …
Ви вслухалися як моляться звірі і
звірятка ? Як зайчик радується кожному наступному дню, хоч знає , що і він є
поживою, як радіє вовк , який не впіймає більше ніж може зїсти… Бо кожен має
свою місію… Вовк – санітар лісу , лисиця – ловець мишей і щурів , що так багато
нищать людям пшеницю , і інші посіви … Кожен має своє місце , і не посягає на
місце іншого…
Ви скажете що вся навколишня
природа не молиться Богу , бо це неможливо тільки тому що вони не люди ? Та
ні…Ви помиляєтесь , кожне творіння Боже має своє місце, свою ціль і призначення
( люди називають це інстинктами чи генетикою певного виду ) , але ж вовк мусить
вполювати хворого , чи старого зайця, бо як він впаде , то скільки буде навколо
хворіб , а це для Бога є неможливою річчю… Ви скажете що вовк вполює вівцю,
коня , чи корову, нападе і може загризти людину , і він є поганий хижак … Але
хто винен що люди знищують дичину , задля простого хизування ( бо їсти вони
мають що ) , чи спортивного інтересу… Дайте дичині розмножуватися , чи то
косулям , чи іншим лісовим мешканцям , і вовк залишиться в глушині лісів , і не
піде шукати собі їди в людей…
Хтось сказав – людина , цар
природи. Подивіться як цей «цар» нашкодив . Нащо стільки рубати , хіба для вас
чи для мене ? Нащо ж ми самі виносимо в ліс , чи лісопосадки сміття і відходи ?
То що робити звірям ?
Нас не вчать правильно молитися ,
вслухатися як дихає вітер , як він розсипає коси вербам, як шепочуться між
собою осокори … Нас не вчать шанувати і розмножувати те що нам дав Бог , а
знищувати , і ще раз знищувати…
Я виходжу на природу і молюся, і я
краще розумію Бога, і він там більше є ніж в моєму домі…Чи будь де в місті …Я
йду на природу молитися , і я там бачу Бога , в чистоті , радості і
правильності життя…
|