І от в життi роки минали, вже й флот залишивсь позаду, тебе все ж думка хвилювала, яку я долю тут знайду. І слава Богу ти дожила, на внукiв своїх дивлячись, впiзнавши в них те саме "шило" що було і в менi колись. На жаль, тяжкi буденнi справи, залишили в здоров'їслiд, i не поможуть навiть трави, "мабуть, стара я вже як свiт". Можливо мама ще б прожила, якби за декiлька рокiв, синiв двох в яму положила, здорових, сильних, як дубкiв. Хай Бог простить мою сестру, щоб матерi добавить вiк, про смерть Сашка, таку страшну, вона мовчала майже рiк. І от три роки вже минуло, як ми залишились однi, тому всi рiднi пом янули, бабусю й маму в вихiднi. Да, мамо, при життi, ми не усi тебе цiнили, i не казали ми тобi, що всi по своему любили. Хоч впертим був я з юних лiт, не раз отримував за це я, проте вiд працi юних пiт, давав надiю i прощення. Щоб в школу не ходити через день, ти влаштувалась на роботу, однак Петрiвна через "пень", все ж нарiкала на суботу. Я згадую як ти шукала мене із другом уночі, а ми в цей час суницю рвали, й не думали про "калачi". Коли вже їхав я в Немирiв, ти прводжала плачучи, помню летiли птахи в вирiй, а ти мені махала, ідучи. Не раз вночi iшла ти пiшки, до Красносiлки i назад, щоб долю виправить Сiрожки, прикрить його паскудний зад. І ти не знаєш як я вдячний, за твою ласку i любов, щоб повернутись в час тодішнiй, я згадую все знов i знов. А як радiла ти за мене, коли я Машу в дiм привiв, була права ти, моя нене, до судженого я ще не дозрів.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
