Скоро твій зачарований сміх Упаде, як блаженство до ніг, Нагадавши про щастя й любов, Де кохання єднається знов. Повертаєш з далеких доріг Ти - мій клопіт і мій оберіг! Дивосвіту мого небокрай! Ти словами мене не карай… А, як ніч сколихнуть солов’ї, Стань бальзамом на рани мої, І до серця єлей приклади, Хай розквітнуть у ньому сади!…
Так чуттєво і романтично! Цей вірш особисто мені чимось перекликається з любовними листами Гюрем до Султана Сулеймана (якщо Ви дивитесь "Величне століття"...). Як бальзам на душу!
Пані Катерино, вітаю, нехай у вашому великому серці завжди цвітуть сади. Дуже сподобалось.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Цей вірш особисто мені чимось перекликається з любовними листами Гюрем до Султана Сулеймана (якщо Ви дивитесь "Величне століття"...). Як бальзам на душу! 
