Сб, 23.11.2024, 10:59
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-усмішка
 

Пісня про гордого Зайця (наслідування класиків)

Горький, пробач!

Степовим безкраїм морем вітер ковилу гойдає. Поміж тою ковилою лячно скаче Заєць сірий, що на сажотруса схожий.
То хвостом землі торкнеться, то підстрибне над бур’яном на сміття лапищем ставши, та як пискне, й – хмари чують біль й матюччя в ґвалті зайця.
В цьому ґвалті – жага помсти! Силу гніву за наругу над Природою святою чують хмари в цьому ґвалті.
Жайворонки стогнуть в небі, - стогнуть, в хмаровинні смогу і в диму від згарку гуми вчадіти все ризикують, то й шукають порятунку - вище зависають в небі.
Фазани, ті також стогнуть, - їм, фазанам не під силу рятуватися у хмарах, то й плазують між відходів в сміттєгорових долинах: шелест плівки їх лякає.
Тупий вальдшнеп лячно таїть тіло жирне в целофані… Тільки гордовитий заєць скаче сміло між пляшками, гучно лаючись на людство за прогрес технічний згубний!
Все брудніше у долинах – пестициди ллються морем, і смердять, парують в небо, труять чарівне довкілля.
Вітер дме. Мов піна гніву, пластик знявшись мчиться полем. І об’єднується в зграї у дібровах соковитих. Веселковим барвограєм на гіллі лякає пташок. Заселяє яр поволі послід побуту громади.
Заєць сірий з криком плига, на пакет сміттєвий схожий, наче слюсар весь в мастилі, на ходу куштує трави у помиєвій гнояці.
Ось він носиться, мов демон, - полем, що на згубу схоже, - і сміється, і ридає… Він над людством всім сміється, він на радощах ридає!
Між відходів, - зайцедемон, - він давно кінець наш чує, знає він, що зникнуть люди в техногеннім чорнім пеклі, де лиш гума, а не дрова казани розігріває з нафтовою рідиною!
Не спасуться людці жадні, ще бездумні та ледачі, бо не зможуть розпрощатись із прогресовим едемом, блага хибні що дарує, вдовольняючи лиш тіла, розжирілого, потреби.
Вітер виє… Сміття суне по долинам і дібровам…
Чорним полум’ям палають полігони по Вкраїні, дим токсичний в атмосфері, накопичивши хмарищем. Ті ж зронять сльозу кислотну, і землі підвищать градус чи в озонах зроблять діри, знищивши безпутне плем’я. Пам’ятатиме лиш заєць «велич» «короля Природи».
- Помста! Скоро гряне помста!
Це брудний малий Зайчисько, що зневірився в людському саморятувальнім глузді, все ґвалтує у відходах; то кричить пророк вухатий, апокаліпсису вісник:
- Хай страшною буде помста!.. Але… хто мене почує?

Додав: mikolachat (19.10.2013) | Автор: © Олег Корнієнко
 
Розміщено на сторінці: Вірш-усмішка

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1388 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
1 Pylyp • 13:38, 28.10.2013 [Лінк на твір]
Дуже актуально і правдиво!

Дуже, дуже чорний гумор -
По спині мурашки мчаться
Відчуваючи ту помсту
За наругу від людини
Над Природою Святою!
avatar
2 mikolachat • 00:28, 29.10.2013 [Лінк на твір]
Я Вам вдячний дуже, ДУЖЕ за слова мені приємні, гонять що мого Пегаса лозинякою натхнення до стрибка у слави Вічність!!! Хоч би кінь не послизнувся, на Нарцисовому полі. Не зробив кульбіт між хмарок із приземленням невдалим, на утіху злому Людству! :))))))))))))) По іншому: Сердечно ДЯКУЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮ!!!!!!!!!!
avatar
3 Oksanka • 09:54, 29.10.2013 [Лінк на твір]
Пане Олеже дуже цікаво читати ваші твори.А відповідь на коментар п. Пилипу про"лозиняку натхнення" взагалі щось неймовірне. Дякую зазадоволення!!! 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz