Посміхаються мальви біля хати. Де живе, старенька мати. Линуть в неспокої її думки. Де найдорожчі її пташки. Підросли любі пташенята, і вилетіли з гніздечка Залишена в смутку мати. Як тополя, що від вітру гнеться. Птахи полетіли далеко, Бо таке не легке життя. Спішить до дому рідні лелеки, Поки не проросла жура. Позвоніть дітки матусі швиденько. Щоб не окутав біль серденько. Не котилась пекуча сльоза, І сяяв блиск в її очах. Не забувайте ні коли діти До затишної оселі стежину. Поки тепло може зігріти Найдорожча в світі людина Матусе, зоре золота. Світи дітям довгі літа.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
