КУМЕ, МИ П'ЯНІ?

Куме, що з нами, ми п’яні?

Містом крокуєм рум’яні,

Ще і штормить, як на морі,

Ноги враз стали, мов хворі.

Йдемо, тримаючись плота,

Що другий крок – у болото,

Вправно, як ті водолази,

Так по калюжах ми лазим.

Куме, навіщо так пили?

Совість в корчмі загубили,

Вже не говорю про гроші,

Як дві свині, ми хороші.

Куме, а що буде завтра?

Дома ж візьмуть нас під варту,

Спати примусять на кухні,

Довго скандали не вщухнуть.

Куме, ще крапельку віскі?

Щось затуманились мізки,

Криє екстазова хвиля,

Сниться настоячи мила -

Грізно нахмурила брови:

"Ти подоїв вже корову?

Курям насипав пшениці?...”

Спалах в очах блискавиці.

Ніжно хапає за чуба,

Ліктем, коліном… Ой, люба!

Аж защеміло під серцем…

"Куме, давай краще з перцем!”.