МОЛЮ! - Українцям

Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Davudenko • 16:02, 31.10.2013 [Лінк на твір] п.НАТАЛЯ КОЖЕН ВАШ ТВІР ЧИТАЮ З ВЕЛИКИМ ЗАДОВОЛЕННЯМ 0Спам 2 мартин • 16:47, 31.10.2013 [Лінк на твір] Дякую, пане Іване, за таку довіру! А цього вірша написано у парі Валькірії та Мартина 0Спам 3 Oksanka • 17:42, 31.10.2013 [Лінк на твір] Дякую авторам за чудовий твір 0Спам 8 мартин • 10:26, 01.11.2013 [Лінк на твір] І нам приємно, що наша робота в чотири руки Вам подобається! 0Спам 4 natalka7474 • 18:59, 31.10.2013 [Лінк на твір] Дуже гарно, молодці обоє. Це навіть не вірш -це гімн-заклик, як на мене. Дуже актуально саме сьогодні. Дякую вам обом! 0Спам 9 мартин • 10:30, 01.11.2013 [Лінк на твір] В нас перед вікнами будинку розкинулись навкруги саме такі поля, де росте полин, зарослі борщівнику і ще всього багато, давненько цієї землиці ніхто не торкався... ось ця картина за вікном і надихнула на цей вірш... 0Спам 5 Asedo1949 • 22:57, 31.10.2013 [Лінк на твір] Дуже емоційний вірш! Відкритий заклик на барикади. Знаєте, дорогі автори, десь в глибині душі я з вами, але серцем починаю розуміти, що не можна жити минулим, а ще намагатися стати на ті ж самі граблі, бо вже було всього доволі, а життя простого люду не покращується. Молодці, постарались на славу! 0Спам 10 мартин • 10:34, 01.11.2013 [Лінк на твір] Дякуємо, люба пані Катрусю, за те, що завжди співпереживаєте разом з нами, та в цьому випадку ми швидше не на барикади закликали, а пробували достукатись до душ і сердець людських... 0Спам 6 malovana • 00:46, 01.11.2013 [Лінк на твір] а все... а все ...це рідний син, дитя. народжене у муках, і у коханні,лиш розлука йому нагадує,що він своєїненьки рідний син, і там на відстані десь плаче, я б повернувся,та, задача.... 0Спам 11 мартин • 10:37, 01.11.2013 [Лінк на твір] я - повернувся з чужини, лиш тут - незорані лани, порослі буйно полинами... ну що ж це, Боже, сталось з нами?! Дякую Вам щиро за такий гарний відгук! 0Спам 7 halo4ka • 10:13, 01.11.2013 [Лінк на твір] "Куди не глянь лиш – чорноземи, Але на них гіркий полин"... Полин рослина очищення і пам'яті, тому краще хай росте. І ліпше не яко рослина-оберег, а рослина-метафора крізь душу.... 0Спам 12 мартин • 10:39, 01.11.2013 [Лінк на твір] Я не проти - хай росте, але не на гектарах чорноземів, що вже втомились чекати дотику людських долонь... 0Спам 13 halo4ka • 10:56, 01.11.2013 [Лінк на твір] Пане Романе, я сама родом із малесенького села і знаю не з чуток, як виглядають поля, зарослі бур'янами непролазними... А знаєте, що прикро? Те, що люди, які роками-десятиліттями "під совєтом" мріяли про свій клаптик поля, відходять або просто не здужають уже працювати, а молодим людям нав'язують іншу модель поведінки, крадуть, так би мовити, історичну і родову пам'ять. 0Спам 14 Pushok • 18:50, 08.11.2013 [Лінк на твір] Сильно та рішуче, відчувається енергетика вірша.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі