| Як тяжко у житті чогось добитись, коли ти зовсім не такий як всі, коли ти змушений з усім змиритись Бо ти обмежений в своїм житті.
як прикро,що бар'єр таки триває, Що нас суспільство не сприймає так як слід Хоч ,люди,кожен з вас,напевно знає, Що жоден з нас не застрахований від бід.
Бо у житті- як вже пофортунить, Сьогодні ти здоровий,завтра- ні Отож,не треба когось гудить, Бо все буває в нашому житті.
Пам'ятайте,що ми також люди Такі ж як ви ми маєм почуття Жаль,що так багато нас повсюди, Таке життя,таке воно життя...
Лиш так ми зможемо чогось добитись, Нам всьому світу треба доказать Обмежені- та вміємо трудитись Та ще й здоровим фору можем дать!
Навіщо із цікавістю дивитись? І вади наші пильно розглядать Культури треба вам повчитись і просто совість,люди,треба мать!
Ви краще підійшли,а не дивились І руку допомоги подали Якби ж та наші люди,тай навчились Хоч трішечки добрішими були.
Та й владі нашій хочемо сказати Щоб думала про нас таки частіше Щоб не лише на"3 грудня" обіцять й на папері залишити скоріше.
Та вірю я, що прийдуть ще часи, Коли не буде розділу між нами І поважати будете нас ви І будемо ми сестрами й братами!
| 
у Вас 
0
