Світанкує початок зими...
Світанкує початок зими, Верховіттям тріщить сонцехід. Ніжно-білі юги килими Розмережив куріпок набрід. Діамантовий безкрай степів, Порохном осліпляє зірок. З будякових що дише стовпів, Як вітрисько посилює крок. Лазурова акації тінь, Горностаєм леститься в снігу. Морозонька розхристаний кінь, Кригооко коси́ть на бігу. Калиновий ятриться рубін, В незбагненно-чарівній журі. На його припорошений дзвін, З покаянням летять снігурі.
Додав: mikolachat (24.12.2013)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1212 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Чудовий віршик для Даринки.
leskiv : Прекрасний вірш, пронизаний щирістю і болем. Трагічно все це і безнадійно.