Кликало Щастя: - Ходи, подивися, он міст веселковий з'явився у висі! - Та ні, не сьогодні, багато роботи, графіки, звіти - турботи, турботи! Мовило Щастя: - Дивися, хмарина, мов квітка у небі, це ж треба, це ж треба! - Потім, все потім, не маю й хвилини, знову рутина, щоднини, щоднини! Стукало Щастя тихесенько в шибку: - Ніч така зоряна - стежечку видко! - Щось мені боязко, краще вже вдома, вдома спокійно, а ніч - невідома! Кликало Щастя: - Дивися, лелеки, вони наче мрії,і блИзькі й далекі! - Не зараз, щось важко, мені б відпочити, будуть ще інші лелеки летіти! Тиша у домі, пустому, німому... - Щастя, ти де? Що робити самому? Більше не кличе, не стукає в шибку, де Мрії немає - там Щастя не видко
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
