Хай вистачить часу...
Примарним місто стало, як обман Отрутою полився з вуст коханих, Батіг образ торкнувся щік рум"яних І ти,мов гола, стала на майдан. Вони все бачать,.?! чи тобі здається, Що розпач твій і сором твій і срам- Потіха їм. Душі твоєї храм Цеглинами гранітних сліз проллється. Заллє весь світ...І він потоне в них, Хоч випливе-таким не потонути. Хай вистачить часу йому збагнути, Шо ти тріпочеш, та в руках чужих...
Додав: Oksanka (16.01.2014)
| Автор: © Оксана
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Оксана
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2373 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА