Хай вистачить часу...
Примарним місто стало, як обман Отрутою полився з вуст коханих, Батіг образ торкнувся щік рум"яних І ти,мов гола, стала на майдан. Вони все бачать,.?! чи тобі здається, Що розпач твій і сором твій і срам- Потіха їм. Душі твоєї храм Цеглинами гранітних сліз проллється. Заллє весь світ...І він потоне в них, Хоч випливе-таким не потонути. Хай вистачить часу йому збагнути, Шо ти тріпочеш, та в руках чужих...
Додав: Oksanka (16.01.2014)
| Автор: © Оксана
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Оксана
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2434 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА