Хай вистачить часу...
Примарним місто стало, як обман Отрутою полився з вуст коханих, Батіг образ торкнувся щік рум"яних І ти,мов гола, стала на майдан. Вони все бачать,.?! чи тобі здається, Що розпач твій і сором твій і срам- Потіха їм. Душі твоєї храм Цеглинами гранітних сліз проллється. Заллє весь світ...І він потоне в них, Хоч випливе-таким не потонути. Хай вистачить часу йому збагнути, Шо ти тріпочеш, та в руках чужих...
Додав: Oksanka (16.01.2014)
| Автор: © Оксана
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Оксана
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2356
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
1
