На флейті
вітру грає ніжний бриз
Мотиви
тихоплинного прибою,
Що узбережжя з
вічною жагою,
Усотує теплом
піщаних риз.
Погрузши в янтарі
більйонів нот,
Дупластий стовбур
схлипує фаготом.
Гойдаючи
смарагдовим нальотом
Короткогривих мохових
чеснот.
Горючого полину
табунець,
Примовкнувши цікавиться
із кручі,
Як світограю
промінці пекучі
Жбурляють в
море хмарки камінець.
А той, не потривоживши
гладінь,
У хламиди́ні мармурово-пишній,
Бреде по
хвилькам нібито Всевишній,
Вальсуючи у
мареві видінь.
|