До тебе зривалася, поривалася, й знову билася об вікно, крила втомлені, пір'я зламане, хто для тебе я, хто? Чи довірою, чи зневірою, чи примарою за вікном, чи настійкою стала згірклою, хто для тебе я, хто? Віддавала я все до крапельки, віддавалася, аж пеклО, перервалося, захлинулося, почуттів твоїх джерело! Чи було воно, те, що вінчане, чи було оте, що болить, вже написане, вже прочитане, чи хотів його? Хоч на мить? Дивувалася, озиралася, звідки виникла ця стіна? То любов із душ осипалася, наче осені пізня пора.
Не треба втрачати надії, потрібно крізь біль пронести, найбільш доленосніші мрії, які побудують мости. По двох берегах любові по двох половинках буття. Щоб потім розквітли у долі ті дві половинки життя.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
