Коханий мій, озвись!

Слова  струмками  -  серце  в  тузі  б’ється,

Летять  думки,  не  можу  зупинить,

Хапає,  тут  і  там,  що  заманеться,

Лишає  пустку    й  без  напрямку  летить! 



А  я  ж  так  хочу  вимовити  слово,

  Однісіньке  !  До  серця  притулю!

Воно  розтопить  заморозь    зимову

І  я  скажу  ,тебе  завжди  -  люблю! 



Загляну  ще  раз  в  твої  карі  очі,

Ти  усміхнешся  ,як  було  й  колись.

Без  слів  пригорнеш,  серце  затріпоче,

Забудем  біль!  Коханий  мій,  озвись!