Клене мій безлистий, клене зледенілий- за темою С. Єсеніна

Клене мій безлистий, клене зледенілий,
Ну чого нагнувся в заметілі білій?
Чи ти щось побачив, чи почув щось може?
Чи гулять задумав  ? На таке щось схоже!

І як п’яний сторож вийшов на дорогу,
Ще й прикрився снігом, приморозив ногу.
Та я й сам сьогодні, дурний головою,
Не дійду до хати , з того  перепою!

Он зустрів там вербу, там сосну побачив
Заспівав їм пісню про долю собачу.
І мені здалося, що і я став кленом,
Тільки не безлистим!  Молодим , зеленим!

І згубивши скромність , був же п’яний в тріску,
Мов чужу дружину, обіймав  берізку!