Люблю читать твої вірші,Тарасе "КОБЗАР",який нас розуму навчив, Щоб ми любили Україну матір, Щоб кожен її йменням дорожив.
Щоб шанував своїх батьків стареньких І пам'ятав свій славний,древній рід, Щоб повертався до хаток біленьких І на землі залишив добрий слід.
Служив ти чесно рідній Україні, Її красу у віршах оспівав Лиш тільки їй ,на цілий світ єдиній Ти свою душу до кінця віддав.
Роки заслання і тяжку недолю І голод довелося пережити, Та ти писав свої вірші про волю, Про Україну,що вічно буде жити!
Прийшлось тобі багато пережити, За правду ти не раз в житті страждав, Та не змогли твій сильний дух зломити. Бо ти у серці Україну мав.
Низенько кланяюсь тобі,Тарасе, За твій талант ,за серце золоте, За те,що мову українську нашу Проніс ти в серці крізь життя своє.
Чарівні квіти тобі до ніг кладу Наш геніалоьний велетенгь- ПІЇТ До твоїх віршів шану пронесу До самого кінця,до скону літ!
|