Небеса!Прийміть синів! Тих синів, що вже відцвіли. Що зів'яли на землі! Та у небі вже розквітли!
Небеса!Прийміть синів! Тих, що вмерли, не в розбої. Вмерли на своїй землі! Впали, справжнії герої!
Небеса!Прийміть синів! Дощем плачете. Сльозами. Віднесіть вітрами в дім Їхній поклик голосами:
"Хай у сердці зацвіте Кожного із вас та квітка! Що свободу принесе. І заграє нам сопілка.
Та сопілка, що несе Пісню батькову і неньки. В ній - і пам'ять і любов. В них Герої молоденькі". ------------------------------------------------- Досить берегти нам страх Поки плаче вся країна. Уперед!Де волі знак. Там, де квітне Україна.
Шановний ,пане Павле, прошу у Вас вибачення ,це я випадково ,не навмисно, знизила Оцінку Вашому Чудовому твору.Прошу Пана Василя Г.,якщо можливо- виправте,будь ласка ! Ще раз Вибачте,це вийшло ненароком.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
Так -прийміть їх у свої обійми- всі сили Небесні!