Загинули та не померли в нашім серці
І в ньому Ви залишитесь завжди
Ви скрізь вогонь дивились в очі смерті
І кулі Вас спинити не могли
Гранати під ногами розривались
Та кожен до останнього стояв
Багряна кров на землю проливалась
Та з Вас ніхто на неї не зважав
Ви до останнього боролися за волю
І майорів над згарищем наш стяг
Покійтесь з миром без страждань і болю
Ви вічно в нас залишитесь в серцях
Так. Додам тільки оцінку за вірш та + 1 до довіри.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
1
