Я ступаю по листю опалому,
А, здається, по трупах іду.
У житті, в основному, невдалому,
Пізнавала я горе й біду.
До нестями я враз закохалася
І потрапила в пастку твою.
Я не зчулась, коли це все сталося,
Почувалась, немов у раю.
Чарували мене твої пестощі.
Їм, здавалось, не буде кінця.
Я сприймала на віру всі лестощі
Й обіцянку - вести до вінця.
Я жахливо в тобі помилилася,
Не розгледіла душу твою,
Через зраду твою опинилася
Біля прірви, де й зараз стою.
Ту любов, що закінчилась зрадою,
Обіцянки брехливі твої
Я на старості літ вже не згадую
Не співають в мороз солов"ї.
Листопад припинився невгадано.
Все навколо поглинув туман.
Таємниця життя вже розгадана.
В ньому все - суєта і обман.
Мені сподобалася Ваша страждальна лірика і навіть вислів ображеної жінки, що" все - суєта і обман" мене, ніби влаштовує глобально, та все ж залишається питання, невже все так просто в нашому житті з його таємницями, і чи хтось їх колись розгадає?...
Хто може розгадати усі таємниці Всесвіту? А людська дуща -"потемки". Та й жіночу душу іноді самій жінці важко зрозуміти. І постає питання"І чого ти, моя душе, хочеш? І від чого страждаєш та нудишся?" А відповіді немає. Ось так, пані Аседо. Дякую за комент.
"Я ступаю по листю опалому, А, здається, по трупах іду." Це так глибоко, хоч і похмуро, що в мене просто немає слів. Душу скривдити можна дуже давно від сьогоднішнього дня, а вона пам'ятає, вона плаче роками, бо вона - душа, та, котру ми не бачимо ніколи, а відчуваємо щодня. Дякую за вірш.
Зрада ,це найгірше пережиття і біль, особливо від коханого, якому віддала себе і своє серце. Дуже гарний вірш. Браво!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
