Чудеса природи.
Прийшла на луг, ступаю у траву,
а босі ноги так трава лоскоче ,
торкаю я долонями росу,
блищить вона на сонці й ріже очі.
Метелик сів на гілочку верби,
розправив крильця різнокольорові.
Цілуються й милуються вони,
немає в лузі більшої любові.
На павутиння крапельки води,
немов намисто літо нанизАло.
І бабки, мов крилаті вітряки
до материнки в гості позлітались.
Тонка стежинка в ліс мене веде,
в чагарнику вже дозріва суниця ,
А із суниці равлик воду п"є,
Ну як же на таке не задивиться?
Чарівний світ мов казка лісова,
торкається душа природніх клавіш,
мелодія пробуджує дива,
і тут про все у світі забуваєш.
Додав: natalka7474 (02.05.2014)
| Автор: © Н.Хаммоуда
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1695 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА