Колись мій нещасливий дід (Давно було, в кінці двадцятих) Повіз за море мозолі, Щоб зробить на шмат землі І хліб ростить-хазяйнувати. Та й згинув там, на чужині- Була депресія велика,- Не повернувся до сім'ї, Не оцінили мозолі Ні дикий Схід, ні Захід дикий... Минуло вже немало літ, А що змінилося, скажіть? Знов поспішаєм на чужину... В Канаді добре і в Перу, Але чомусь не доберу- Чому ж найгірше українцям- В Україні?
Замасковані рими під білий вірш , чи навпаки !?Як все сучасно звучить , хоча мені здається , співзвучність рядків ( навіть у білій формі) треба доробить . а зміст приємно добрий , лаконічний .
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
Сподобалось!