Годинник поспішає в невідомість, Все як було. Та тільки щось не так... Лиш спогадів сувора невагомість Й старий годинник відбиває такт. Кидаю погляд на старі полиці, На сірі фотокартки на стіні. Усе було. Але оті дрібниці Втонули у безладній метушні. Забутий зміст прочитаних історій Мене покличе знов у небуття І з тих чудових світлих алегорій Я пригадаю все своє життя.
Погоджуюся з Вами, однак усвідомлення його швидкоплинності, на жаль, приходить надто пізно. Дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
