Годинник поспішає в невідомість, Все як було. Та тільки щось не так... Лиш спогадів сувора невагомість Й старий годинник відбиває такт. Кидаю погляд на старі полиці, На сірі фотокартки на стіні. Усе було. Але оті дрібниці Втонули у безладній метушні. Забутий зміст прочитаних історій Мене покличе знов у небуття І з тих чудових світлих алегорій Я пригадаю все своє життя.
Погоджуюся з Вами, однак усвідомлення його швидкоплинності, на жаль, приходить надто пізно. Дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
