Тут спокій і мир, там війна
І плаче мати не одна.
Дитина злякано кричить ,
Бо вибух,постріл не мовчить...
Чому так сталось? Люд бідує.
Біда гостинці всім готує,
Неспокій вдень, вночі тривога,
Незнанна завтрішня дорога...
Дітей у пеклі полишали,
А кажуть всі,що про них дбали...
Я таке раніше ніколи б не подумала навіть про те,що писатиму на таку тему,що це стане дійсністю сьогодення...Жах,звичайно, шкода дуже дітей,бо це відіб"ється на їхньому здоров"ї...Дякую, Що також вболіваєте .
Актуально. Так, усі потім скажуть, що про них дбали. Дітям, які хоч на мить бачили сепаратистське опудало з кулеметом чи без треба проводити сеанси з психологом...
Дякую,що підтримали мою думку,пане Василю! Шкода,що діткам доводиться бачити всі жахи війни і що про них зовсім забули з самого початку всі сторони,а в першу чергу батьки не повинні були цього допустити та що тепер про це говорити,дітей потрібно рятувати.
Дякую ,Наталю,за те,що здалеку, але відгукуєтеся на біль рідного краю.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
1
