Занадто складно.Дуже складно.
У кожного із нас теорія своя.
Та тільки в колбі ми живем відрадно,-
Передаємо гени на планеті з назвою Земля.
Ми Всесвіту клаптинки увібрали у тіла.
А хто дав право жити нам?,- теорія є не одна.
Хто вигадав дерева, і зробив, щоб липа зацвіла?
Ви скажете - зневірена. Та ні, - я вірю й довела!
У мене тіло є,- з задумкою розумних.
У тебе тіло і у інших є, схоже на моє.
Та чом тоді, ми різні й незбагненні,
І кожен має в с́обі лиш своє?
Чи є ми Всесвіту експериментом?
Чому саме Земля, а не земля десь інша?
Чи є ми в вирі часу лиш моментом?
Чи є для кожного із нас своя ще ніша?
Ми хочем світом управляти,
І долю взяти міцно за кермо.
Та в колбу хтось додасть вже суміш іншу,-
І перетворяться у планах крила на весло...
І щоб і як ми в ідеалі не хотіли,
Є завжди фактор-х, ще дещо незбагненний.
Тобі підкинуть швидкоплинний реагент,
Тому живи сьогодні і лови кожен момент!
Я вірю в Бога! І Йому одному завдячую своє, та і цілого людства ,існування. Ніхто немає права підкоряти чужі землі, заставляти їх бути іншими ніж вони є. Бог сказав- будь сам собою і тобі дасться все ,що потрібно для життя!
Якщо брати останні рядки - то, можливо, це було б так!Ви викинули з уваги роздуми у всьому вірші!Тим більше кожен вкладає, у міру свої розпущеності у моменти життя, щось своє.не погоджуюсь з Вами.Я у вірші, якраз, і намагаюсь сказати, що людина вельми залежна від обставин істота!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
