Як діткам пояснити те,що їх змусили жити в умовах війни?... Багато жаху випало на їхню долю... "Серце болем обпікає , Мама вісті ще немає, Котрий день уже чекає, Господа усе благає:: -Вбережи моє дитя, В ньому все моє життя..."
Пекуче, кровоточить, ридає.... А хто жце все зупинить?! Злободенно і від щирого серця. Твір гарний пані Наталя, але вкралися одруківки. Виправте , будьласка. -у бинтах- -ще трішки- -санітарка- -ще стріляють-(останній катрен).
Могутність країни - це не ватажок , а народ. Шкода що ворог не відчуває , що не можна перемогти народ який відчув запах волі , але він знає - що сьогодні він змовчить , то завтра правда прийде до нього . Я спілкуюся з багатьма росіянами - вони настрашені і бояться . Дякую за вірш , цей біль ми переживемо , якщо будемо разом , і нехай ті що бояться ще досі - піднімають очі на сонце правди ,а не на брехливу кулю Путінських снайперів . ВОЛЮ - НЕ ПЕРЕМОГТИ !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що
та
у Вас 
0
