ХАТА
Зайшла до хати, де тепло буяло, Де все хотілось завжди роздягтись, Тепер лиш дрож, і якось темно стало, Відкрию вікна!І двері ,геть, навстіж ! Впущу до хати запахи весняні, Хай сиплеться проміння! Никне тінь! За стіл засядуть,лиця осяяні- Всі родичі, що дивляться зі стін.
Додав: Таля (23.06.2014)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1610
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Дякую за тонке розуміння задуму!
virchi : Мені здається найсильнішим останній рядок: «Кат із катів!» Він звучить як видих, після якого вже нічого не скажеш. virchi : Моя вам порада: жити . І не залишатися сам на сам із цими думками.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
