Розп’яття вічного Христа -
В кутку… Забуте...
В людей одна лише мета -
Щасливим бути
В той час, коли душа свята -
В Христовім тілі,
А в нас – духовна пустота,
Серця здрібнілі?!
Нещирість нами й німота
Заволоділа...
Нема у серці каяття,
Душа змарніла...
Померла пам’ять... Самота
Нас оповила..
Верніть молитву на вуста,
Серця – до діла!
Розп’яття вічного Христа
Дає нам сили,
І Дух святий з небес зліта,
Щоб ми любили.
Любімо кожну мить життя:
Дитинство, старість,
Все, що було, і майбуття,
Як світлу радість...
"Нещирість нами й німота Заволоділа... Нема у серці каяття, Душа змарніла..." Чудово сказано!... Якби ж то люди розуміли, що вони втратили, погнавшись за грішми і веселим, безтурботним життям, якби ж могли бачити наслідки свого безбожного існування, напевне, враз би вийшли з того п'яного угару. Дуже сподобалось!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
Добрий вірш!
рш! 
