Війна
Україно моя неподільна, Ненько моя золота! Скільки горя принесла Ця незвана війна. Чому стріляєш в нас «брате»? Чому оскаженів? Імперія твоя рушиться Невже ти не зрозумів? Проте ти не хочеш нас чути А силою вирішив взять? І сієш ти смерть по країні Який же тоді с тебе «брат»? Границю священну порушив Бійців своїх знарядив, І танки, і ГРАДи, і БУКи Через границю пустив. І молодь взялася до зброї, Яку не тримала в руках, І гинули хлопці наші Країна топилась в сльозах. Так! Ти навчився стріляти, І руки в тебе у крові, Та знай що прощення не буде На нашій священній землі. У цій війні ми переможем, Ми сильні, нас не зломить А за смерть, за сльози, за горе Прийдеться тобі ЗАПЛАТИТЬ! І ціна буде незмірної Бо багато житів ти забрав, України надумався знищити Ворогом для нас став.
Додав: Valentuna (27.07.2014)
| Автор: © Валентина Петрівна
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1376 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА