Вт, 05.11.2024, 13:30
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

Ти пам'ятаєш той старенький тин...

Ти пам'ятаєш той старенький тин
І відшліфований ногами перелаз…
Під стріхами шевченківських хатин
Ми починали ранок свій щораз.
 
Через дорогу, за узліссям, ліс,
Куди ходили разом по гриби.
На стежках тих, мабуть, розрісся хмиз.
Звичайно, постарішали дуби.
 
Напевно, помілішала ріка,
Яку малим хотів переплисти.
Тверда і сильна батькова рука,
І тепла мамина… Розведені мости
 
Безжально від дитинства віддаляють.
Життя плутає,  сплутує шляхи.
А спогади і згадки кружеляють,
Немов якісь невидимі птахи…
 
А я забув багато що, хоч плач.
Згасають в пам'яті минувшого світлини
Щоразу я повторюю "Пробач…",
Коли побачу кетяги калини.
 
Вони немов із втраченим зв'язок.
Їх гіркота – й покара, і спокута.
Тягну я спогадів невидимий візок,
Бо пам'ять до минулого прикута.

Додав: inkulinets (31.07.2014) | Автор: © RUSZIN
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3190 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
0
1 leskiv • 12:26, 31.07.2014 [Лінк на твір]
Так, пам"ять часто повертає нас в минуле. Спогади іноді тішать нашу душу, а часом засмучують її.  roze table-2
avatar
2 inkulinets • 12:33, 31.07.2014 [Лінк на твір]
Дякую!!! s-16
avatar
3 Таля • 15:59, 31.07.2014 [Лінк на твір]
Ой, та пам`ять! Сьогоднішнє вилітає з голови, а минуле цупко тримається !  table-9
avatar
Нехай Ваш "візок спогадів" все повнішим стає з роками.
avatar
0
5 Мурашка • 17:34, 01.08.2014 [Лінк на твір]
55555 Хай Ваші спогади завжди будуть світлими.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz